Молитва про Мудрість
Господи!
Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити. Дай мені мужність і душевний спокій прийняти те, що змінити не в моїй владі. І дай мені мудрість відрізнити одне від іншого.
Страждання — не обов’язкове
Ну от чого я страждав?
А хуй його знає, так заведено було. Щоб не сталось, треба спочатку крєпко постраждать, а далі вже варіативно або вирішувати ситуацію, або забивати хуй і жити далі.
По факту будь-яка життєва ситуація поміщається в формулу:
Формула: Подія → Реакція → Дії
Подія – реакція – конкретні дії для вирішення, або ігнорування події.
Приклад із життя: втрата грошей
Наприклад.
Я якось загубив гроші. Це було років 7-8 тому, я страшно засмутився, бо загубив біля 5000 грн. Це була нормальна така сума, бо за квартиру я платив 9000. Тиждень я ходив і страждав. Я прокручував ситуації, де та як я міг загубити їх. Карав себе.
Найвеселіше було в цьому те, що робота, яка власне приносить мені гроші, стала. Я випав з життя. Я страждав, самозабутньо, з повною відданістю процесу. Чи якось воно мені допомогло? Та ні. Врешті-решт я прийняв ситуацію, плюнув на це і почав займатися звичними справами. І знаєте, що найсмішніше в цій ситуації? Те, що ці гроші я знайшов: як виявляється, я їх просто поклав у шкафчик, в який до того ніколи нічого не клав.
Аналіз досвіду
Повернемось до формули: Подія – реакція – все відбулося, а які дії були? Ну, власне, дією було страждання з цього приводу, яке повністю розчинило в собі щось конкретне. При тому, чим більше я про це думав, тим більше накручувався, аж допоки не згадав, де ці кляті гроші.
Тепер, звісно, хочеться спитати – так а страждав тиждень, щоб що? Не знаю. Якось воно так було.
Розуміння логіки страждання
В цілому логіка страждання – це просто наша природна реакція на стрес. Чим більша інтенсивність стресу – тим більше ми можемо страждати.
Причини страждання
Чому так?
В принципі, у страждання є декілька підґрунть:
Еволюційне підґрунтя: З еволюційної точки зору, страждання виступає механізмом, що спонукає змінити поведінку або середовище для запобігання подальшим втратам або небезпекам. Проте, як показує мій приклад, інколи ця система працює не оптимально, і я застряг в циклі переживань, які не призвели до ефективних рішень (давайте будемо чесними, не призвели ні до яких рішень).
Когнітивне підґрунтя: Страждання часто посилюється через те, як ми інтерпретуємо події та їхнє значення для нашого життя. Когнітивні процеси, такі як неперервні роздуми про негативні аспекти ситуації, можуть збільшувати і продовжувати страждання. Так, як і у моєму випадку, роздуми про втрату грошей не тільки заважали моїй здатності функціонувати, але й спонукали до ще глибших переживань.
Маніфест: “Страждання — не обов’язкове”
Тому, як мантру, повторюю: “Страждання — не обов’язкове“.
Що робити натомість?
А що ж робити, спитаєте ви мене?
Історія про друга в Бахмуті
Окей. Я поділюсь ще однією історією.
В 2022 році я зібрав палету харчів своєму другу Кості, який воював у складі Луганського прикордонного загону. Відправив їх у Бахмут, він тоді ще був не окупований та не знищений, але тоді вже почало туди кріпко прилітати. Так от, посилка прийшла на Нову Пошту, але забрати її не можна було, бо відділення зачинилося через прильоти.
Треба розуміти контекст: тоді зі всім у всіх було хуйово, буквально не було харчів, а та палета була порятунком для хлопців. Коли я дізнався, що посилка “зависла”, я почав діяти за старою стратегією. Страждати. Туди ще додалася жалість до хлопців та до себе. Видовище було жалюгідне.
Перехід від страждання до дії
В той момент я подивився на себе зі сторони і мені стало огидно від того, що я як слимак сиджу в кріслі і страждаю. А тут ще мозок турботливо розкручує колесо страждання та починає діалог: “Ну от чому саме зараз, чому це сталось зі мною, з ними, за що, господи!” і все в такому дусі. В цілому мозок може накрутити до повної несвідомості, це легко, достатньо підтримувати внутрішні стенання. Можна ще бухнути і почати жаліти себе.
Від цього така злість пішла на ситуацію, на русака, який до цієї ситуації призвів, і я вирішив діяти.
Застосування формули на практиці
Я розірвав коло страждань. Замість того, щоб звинувачувати себе чи долю, я почав діяти за формулою: подія – реакція – конкретні дії.
Першим кроком було зібрати докупи думки. Я запитав себе: “Що я можу зробити в цій ситуації?” Відповідь не була очевидною, але я почав із малого. Зібрав список контактів усіх, хто міг би допомогти: волонтерські організації, місцеві чиновники, навіть контакти з Нової Пошти, які я зміг знайти. Потім взявся телефонувати та пояснювати ситуацію.
Це зайняло цілий день, але до вечора я вже мав декілька обнадійливих результатів. Знайшов контакти волонтерів, готових забрати посилку, навіть домовився з місцевим тодішнім губернатором, який пообіцяв посприяти. Паралельно я почав збирати кошти на нову, ще більшу посилку для хлопців.
Результати: від дії до прогресу
Пам’ятаєте формулу? Подія – реакція – конкретні дії. Страждання там не було. Замість того, щоб сидіти склавши руки, я почав діяти. І хоча не все пішло ідеально (посилку з Бахмута так і не вдалося забрати), головне – я не здався. Завдяки моїм зусиллям вдалося зібрати нову допомогу, ще більшу, ніж планувалося спочатку.
Висновки та ключові моменти
Ця історія – яскравий приклад того, як страждання — не обов’язкова реакція. Навіть у складних ситуаціях ми можемо обрати шлях дії та пошуку рішень. Звісно, бувають моменти, коли все, що залишається – це прийняти ситуацію. Але загалом варто пам’ятати: завжди є щось, що ми можемо зробити.
Підсумок: формула діє
Окей, тоді давайте підсумуємо все, що ми розглянули:
Страждання — природна, але не обов’язкова реакція: Іноді воно може навіть завадити нам вирішувати проблеми.
Застосування формули: Замість того, щоб страждати, ми можемо застосувати просту формулу: подія – реакція – конкретні дії.
Перехід від безпорадності до активності: Ця формула допомагає нам перейти від безпорадності до активності. Навіть якщо ситуація не вирішується ідеально, ми все одно робимо крок вперед.
Науковий погляд
А тепер, трохи науки. Дослідження показують, що усвідомлення стресу та відмова від фази страждань можуть реально зменшити його вплив. Тобто, коли ми розуміємо, що потрапили в стресову ситуацію, можемо одразу перейти до пошуку рішень, а не зациклюватися на негативних переживаннях.
Повернення до молитви
На завершення. Пам’ятайте молитву, з якої ми починали: “Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити. Дай мені мужність і душевний спокій прийняти те, що змінити не в моїй владі. І дай мені мудрість відрізнити одне від іншого.”
Ці слова чудово підсумовують нашу думку. Іноді потрібно мати мужність прийняти ситуацію, але частіше за все у нас є більше сил, ніж здається. Застосовуючи формулу “подія – реакція – дії” та відмовляючись від зайвих страждань, ми можемо проживати життя більш ефективно та з меншим стресом.
Заключне слово
Дай Боже, обняв.